Сергійко захворів.

Застудився...

Горло болить, температура піднялася...

І немає нікого, хто б прийшов до нього з банкою меду..., печивом...

А ще, криза, можуть з праці виштовхнути...

"Пійду втоплюся у річці глибокій..." Тільки де ту глибоку річку знайти в Ізраїльщині)))))

---

От вже, призвичаївся...)))

Ця нелюдська мова))))

Вже "розмовляю" нею навіть з тими, з ким можу розмовляти людською (польською, або українською).

---

Разрешаю себя простить.

Если кто хочет, прощайте...

А я, давно и всем, простил...

Вот, только Газу закатайте асфальтом... ))))

---

Неділя сиропусна.

Неділя сиропусна, прощення. Спомин Адамового вигнання.
Cвв. мучч. Памфила, єрея, Порфирія і тих, що з ними.

Сиропусна неділя

Напередодні Великого посту, благодатного часу підготовки до найбільшого празника у церковному році - Христового Воскресіння - Свята Церква нас закликає до правильного розуміння посту, молитви та милостині.

Піст - це відречення приємностей заради Бога. Слід постити з наміром опанування пристрастей і зросту в чеснотах. Молитися треба в покорі й з добрим наміром. Милостиню необхідно чинити так, щоб "права рука не знала, що робить ліва". Бог не буде нагороджувати за жодне діло, вчинене з лицемірства, тобто з наміром подобатися і догодити людям. Це не означає, що постити, молитися чи давати милостиню слід тільки таємно. Ми зобовязані давати добрий приклад іншим людям, щоб вони, бачивши наші добрі діла, прославляли Отця нашого, що на небі.

У цей час Великого посту відречімся усього, що перешкоджає нам на шляху до святості, посилюймо наші молитви і діла милосердя з наміром очиститися від наших грішних звичаїв і стати гідними звання дітей Божих.

Святий Памфил і ті, що з ним

Святі 12 мучеників - Памфил пресвітер, Валент (Уалент) диякон, Павло, Порфирій, Селевкій, Теодул, Юліан, Самуїл, Ілля, Даниїл, Єремія, Ісая постраждали під час гоніння на християн імператором Діоклетіаном в 308 - 309 роках в Кесарії Палестинській. Святий Памфил народився у лівійському місті Бейруті і походив з багатої родини. У Кесарії Каппадокійській його було висвячено на священика. Памфил був найвизначнішим знавцем Біблії і засновником біблійної школи. Він підготував найкраще на той час видання Святого Письма. У 308 році римський правитель Урбан ув'язнив та жорстоко мучив Памфила за те, що він не хотів принести жертви поганським божкам. Після двох років ув'язнення за наказом Фирмиліана, наступника Урбана, Памфила зарубали мечем за Христову віру. Разом з ним постраждали і інші одинадцять мучеників.

Тіла всіх 12-ти мучеників перебували без поховання протягом 4-х днів. Ні звірі, ні птахи їх не торкнулися. Збентежені цією обставиною, язичники дозволили християнам взяти тіла мучеників і поховати їх.


Послання ап. Павла до Римлян 13, 11-14, 4

Браття, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви і одягнімся у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсте, а слабкий хай їсть городину Хто їсть, хай не гордує тим, що не їсть; а хто не їсть, хай не судить того, що їсть, бо Бог його прийняв. Ти хто, що судиш чужого слугу? Своєму господеві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його.


Євангеліє від Матея 6, 14-21

Сказав Господь: Якщо відпускаєте людям прогрішення їх, відпустить і вам Отець ваш Небесний. А якщо не відпускаєте людям прогрішень їх, ні Отець ваш не відпустить вам прогрішень ваших. Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони похмурюють свої лиця, щоб показатися людям, що постять. Істинно кажу вам, що вони приймають свою нагороду. А ти, коли постиш, помаж свою голову і лице своє умий, щоб ти, постячи, не явився людям, а Отцю твоєму, що в тайні. І Отець твій, що видить у тайні, воздасть тобі явно. Не скривайте собі скарбів на землі, де черв і тля тлить і де злодії підкопуються і крадуть. А скривайте собі скарб на небі, де ні черв, ні тля не тлить, і де злодії не підкопуються, ні не крадуть. Бо де є скарб ваш, там буде і серце ваше.


Вівця

Вівця, щойно її створили, одразу зрозуміла, що вона – найслабша серед усіх звірів. Її серце постійно прискорено билося через страх, що на неї нападуть інші, сильніші й агресивніші, а захищатися вона не вміла.

Тому вівця вирішила звернутися до Творця і ви­лити перед Ним усі свої тривоги і страхи.

– Ти хочеш, щоб я наділив тебе якимись засо­бами для захисту? – співчутливо запитав Господь Бог.

– Так.

– Чи підійшли б тобі гострі зуби?

Вівця заперечно захитала головою:

– Я не зможу тоді скубати ніжну траву. А до того ж почнуть казати, що я розбійниця.

– Чи хотіла б ти мати великі кігті?

– О, ні. Думаю, що я почала б користуватися ними не для мудрих цілей...

– Я міг би вприснути отруту в твій язик, – терпеливо продовжував Бог.

– Про це не може бути й мови. Всі мене б зне­навиділи і почали зневажати, як змію.

– А як ти ставишся до міцних рогів?

– О ні. Ніхто не захоче зі мною бавитися.

– Але щоб оборонятися, ти мусиш мати щось, що завдавало б болю твоєму нападникові.

– Я мала б завдавати болю? Ні, я не хочу. Ліп­ше залишуся такою, як є...

Ми, людські істоти, перестали усвідомлювати, що, в певному сенсі, як і маленькі тварини, не ма­ємо для самооборони ні грубої шкіри, яка б захища­ла наші тіла, ані гострих зубів. Ми, люди, не по­винні користуватися злом для самооборони – нам слід апелювати до нашої людськості: ми можемо робити це через любов до людей і через сприйнят­тя їхньої любові.

Сила не зігріє нас уночі – це в змозі зробити на­ша чуйність. Бо саме завдяки їй у людей виникає бажання пригорнутися до нас. Чуйність є справж­ньою силою людини.

Бруно Ферреро "Це знає тільки вітер" - Свічадо, 2005


Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я та Божі ласки для о. Миколая;
- за просвічення розуму та зцілення від недуги пияцтва Миколи;
- за здоров'я та Боже благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхніх сім'ях;
- за Боже благословення для Андрія та Оксани, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї, і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за Боже благоловення для Мар'яни та щоб Господь Бог послав їй побожного чоловіка;
- за Боже благословення Ольги та Олега, щоб Бог обдарував їх дитятком;
- за здоров'я 3-х річного хлопчика, в якого 80% опіків та який переніс 4 операції;
- за здоров'я та Боже благовсловення для Михайла, Галини, Андрія, Ігора, Олега, Любові, Віталія, Ольни, Зеновія, Євгенії, Михайла;
- за полегшення страждань і зцілення важко хворого Юліана;
- за Боже благословення для Оксани на створення доброї християнскої сім'ї .

(с) УГКЦ

---

Хайфа, автобусная станция Хоф а-Кармель.

С июня прошлого года я работаю в охранной фирме. Не могу сказать, что я в восторге от этой работы, но на данный момент, она мне подходит.

1. Не занимает много времени.
2. Дает возможность учиться, писать и читать.
3. Хороший коллектив.

В охрану я пришел в июне. Работал на разных объектах. Охранял торговые центры "Хуцот а-Мифрац", "Гранд Каньон", сети магазинов, и вот теперь, уже два месяца охраняю автобусную станцию.

Как ни удивительно, работа тут проходит намного спокойнее, чем в торговых центрах и магазинах.

Станция построена в 2001 году. Принадлежит автобусному кооперативу "Эгед", расположена у подножия горы Кармель, между вторым шоссе и пляжем. Очень красивое место. У меня не получилось сфотографировать ее, сегодня, снаружи, из-за дождя, и пока, я покажу вам как выглядит станция изнутри.

Заходя в здание, вы попадаете в Торговый зал. Справа и слева располагаются магазины и кафе. Сразу при входе, с правой стороны - пекарня. Она начинает свою работу в пять утра. Если вы решили добираться из Хайфы в Т-А, Иерусалим или Эйлат автобусом, то я бы посоветовал вам позавтракать в маленьком кафе при этой пекарне. У них очень вкусная выпечка. Мне очень нравятся их бублики. Можно заказать и пиццу, при этом, цена очень умеренная. Семейная пицца обойдется вам в 38 шек, а маленькая, в зависимости от "наполнителей" от 8 до 13 шек. Холодные напитки от 6 шек. Кофе 10 шек.

Слева от входа "Книжный перекресток". У этого книжного магазина один недостаток, в нем нет книг на иностранных языках, зато очень хороший выбор книг на иврите и английском. Магазин открывается в шесть утра, и до 11 утра в нем можно купить газету "Последние Известия" всего за 2 шек (при обычной цене 4,50 шек.), а к ней в подарок вам дадут еще и глянцевый журнал "Go", правда за прошедший месяц, но "дареному коню в зубы..." По неизвестной мне причине, после 11 утра цена на газету поднимается, и вы ее сможете купить только по обычной цене, и без подарка...

Магазин "Рикошет" справа, со стороны платформ автобусов городского и пригородного сообщения. В нем можно найти все, что необходимо для походов, рыбалки и охоты. Также можно купить военную и полицейскую форму. Выбор оружия не очень хороший. Ножи, арбалеты, мечи... Так... сувениры... Но есть хорошие пистолеты. Можно купить винтовку и оптику к ней. Ножи с лезвием длиной более 5 см. продаются, тоже, только покупателям имеющим разрешение полиции. Без разрешения продаются газовые баллончики и газовые пистолеты.

Магазин обуви "Гали"... Ничего хорошего о нем не скажу, но... "На вкус и цвет..."

Несколько продуктовых магазинчиков, но цены в них... мягко говоря, зашкаливают.

Мобильными телефонами на станции торгуют две фирмы "Мирс" и "Пелефон".



Продолжение в комментах

---

Назарет

Город детства Иисуса сейчас выглядит вот так:

---

А в это время, в монастыре св. Георгия...

... заканчивается вторая сессия Школы Евангелизации и христианской жизни...

Сегодня встречался с директором школы, братом Петром Куркевичем (OFMcap). Следующая сессия 28-го мая.

---

Хорошо...

Мне нравятся такие перепады в погоде) Вчера была весна. +21, грело солнышко... А сегодня, +11 идет сильный дождь.

И так классно спать под песню дождя...

---

Блаженнішому Любомирові – 76

Сьогодні, 26 лютого 2009 року, Главі Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішому Любомирові виповнюється 76 років. З нагоди уродин з різних куточків України і світу від українців і представників інших народів, духовенства і мирян, політиків і громадських діячів, молоді і старших линуть привітання для Глави і Отця УГКЦ з найщирішими побажаннями щедрих Божих благодатей та благословення для дальшого успішного керівництва Церквою. Сьогодні бажають Предстоятелю УГКЦ, щоб "Господь Бог був щедрим на все, що сприяє здійсненню його пастирського служіння, зростанню і поглибленню братніх взаємин між єпископами, священиками та мирянами Церкви".

Привітали Главу УГКЦ з днем народження Президент України Віктор Ющенко, Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин та інші. "Глибоко шаную Вас за невтомну подвижницьку працю для слави Божої, добра вірних Української Греко-Католицької Церкви та всього нашого народу. Нехай милостивий Господь дарує Вам сили у архипастирському служінні, нехай віра та мудрість і надалі допомагають Вам утверджувати християнську любов, милосердя, мир і злагоду в суспільстві. Зичу міцного здоров'я, щастя і Божої ласки на многії і благії літа", – йдеться у привітанні Віктора Ющенка.

Сам ювіляр цей день, як і в попередні роки, проводить у робочому ритмі: сьогодні він подорожує до Донецька, де від 27 лютого до 2 березня проходитимуть засідання Постійного Синоду Єпископів УГКЦ.

На многая літа Блаженніший Владико!

Департамент інформації УГКЦ

---

Фотки с мобильника...

Без всякой системы, просто сбрасываю то, что накопилось)

Жизнь, довольно однообразна...

Идешь на работу, первое что видишь - море...

---

"Когда на сердце тяжесть..."

Я не всегда был верующим. Слава Богу, и благодарение, что Он всегда верил в меня, направлял и помогал тогда, когда я еще не верил.

Моя мама училась в Питере. Поэтому, мы часто приезжали в этот город, и я полюбил его, думаю, лет с пяти. Там я встретил множество замечательных людей. Я думаю, что и сегодня, если бы я приехал в Питер в любое время года, в любое время дня и ночи, я не остался бы на улице, думаю, что если бы даже у меня не было денег, то в Питере я не остался бы голоден.

Мне кажется? Нет. Я, почему-то, уверен...

Но я не об этом...

Я вспомнил песню, которую пели в компании моей мамы, когда мне было... А я и не помню... Кажется эта песня сопровождала меня с рождения.

Вы наверняка слышали ее... А если нет, то у вас есть возможность прочитать текст:

"Когда на сердце тяжесть
И холодно в груди,
К ступеням Эрмитажа
Ты в сумерки приди,
Где без питья и хлеба,
Забытые в веках,
Атланты держат небо
На каменных руках.

Держать его махину
Не мёд со стороны.
Напряжены их спины,
Колени сведены.
Их тяжкая работа
Важней иных работ:
Из них ослабни кто-то -
И небо упадёт.

Во тьме заплачут вдовы,
Повыгорят поля.
И встанет гриб лиловый
И кончится Земля.
А небо год от года
Всё давит тяжелей,
Дрожит оно от гуда ракетных кораблей.

Стоят они - ребята,
Точёные тела,
Поставлены когда-то,
А смена не пришла.
Их свет дневной не радует,
Им ночью не до сна.
Их красоту снарядами уродует война.

Стоят они навеки,
Упёрши лбы в беду,
Не боги - человеки,
Привыкшие к труду.
И жить ещё надежде
До той поры пока
Атланты небо держат
На каменных руках."

Эту песню пели мои родители, потом, пели в моей компании. Я помню, когда мы выходили в леса, гуляли на маёвках, катались по Бугу, да везде... Эта песня сопровождала меня по всему миру.

Прошло время, Бог постучался в мое сердце, и я открыл. Это время было замечательным. Все было решаемо, и оглядываясь назад, во время "детства в Боге", я вижу, что то было время чудес. Чудо за чудом...

А за этими чудесами стоял не только Бог. Стояли люди, с поднятыми руками. Молитвенники, которые молились за нас, детей. Молитвенники, которые молились за Церковь. Молитвенники, святые Бога.

Песня об Атлантах приобрела иное значение, не то, которое предавал ей автор...

Может это ересь, но мне иногда кажется, что молитвенники - Атланты нашего мира, держащие руками своими небо.

Руки поднятые к Небу...

"И когда Моисей поднимал руки свои, одолевал Израиль" Исх 17,11.

Приходит время избавления, с каждым днем Царство ближе и ближе. И я прошу Господа, пусть не устают руки молитвенников. "Их тяжкая работа важней иных работ".

Я бы назвал вас поименно, тех из вас, с кем я знаком, но я знаю, что вам это не понравится. Вы не ищете славы на этой земле, а слава Царства уже принадлежит вам. Когда на сердце тяжело, я вспоминаю вас. Я не прихожу сейчас к Эрмитажу, он далеко от меня, я мысленно возвращаюсь в храмы, где я видел людей стоящих с поднятыми руками. Людей, плачущих из-за нашего неверия, людей переживающих из-за наших неудач, молящихся за наше здоровье.

"И жить ещё в надежде..."

---

Помолитесь за Него!)

25.02.2009 в 19:44

Пишет  г-жа Лилит:

Гилад Шалит.
Уже два с половиной года сержант АОИ Гилад Шалит удерживается в плену у ХАМАСа. Накануне Нового года Мири Месика и Эрик Берман записали песню «Эрев хаг» — «Праздничный вечер». Грустная песня о вере в его возвращение.



Господи! Верни мальчика домой. Пусть отдадут за него 1000 хамасовцев, что делать, если жизнь еврея стоит в 1000 раз дороже арабской жизни. Пусть вернется солдат домой с миром. Амен.

---

Начало Великого Поста.

Ходили сегодня с мамой в ивритоязычную общину.

Церковь - полная.

Хорошо у них. Церковное Служение на иврите, песни, молитвы... Люди пришедшие в христианство из иудаизма на Св. Мессе ведут себя иначе, с особым почтением. Тут чувствуется преемственность традиций. Атмосфера совсем иная, не такая как в русских, польских и англоязычных общинах.

О. Давид очень хорошо сегодня проповедовал. Говорил о Сердце, как о Доме Бога.

Может завтра напишу об этом. Сегодня, очень устал после работы, и не было времени поспать днем, т.ч. засыпаю над клавиатурой)

Посему, всем - Спокойной Ночи) И пусть моим друзьям снятся Ангелы)))

Еще раз хочется сказать вам всем:

Друзья! Я вас люблю!!!)

---

Вперед!

Поможем, всем миром)))) Может оно и к лучшему?)))

22.02.2009 в 14:36

Пишет  .Seimei-kun.:

Вот как надо завоевывать мир! =)

21.02.2009 в 08:53

Пишет  Айса Малкавиан:

Мне понравилась идея
Хуже ведь от этого никому не будет...

21.02.2009 в 10:04

Пишет  Tashka_:

А давайте отдадим ей мир и посмотрим, что будет (с)

21.02.2009 в 01:19

Пишет  vivianne_undo:

вштырило

21.02.2009 в 00:30

Пишет  RIKI XXL:

хочется картинок
хороших и разных...

---

Расписание.

Дорогие друзья, если кто планирует приехать в гости, сообщаю, что с 22 мая по 4 июня я буду занят, и не смогу вас принять. Но все остальные дни весны, лета, осени, еще свободны))))

---

Дорогой друг.

Накануне выборов в кнессет, Ты агитировал меня голосовать за НДИ, так как: "Либерману Ты веришь".

Сегодня утром, я обнаружил интересную заметку в газете "24 минуты".

Помнится, Ты говорил мне, что я просто обязан (прости, утрирую) проголосовать за Либермана, т.к. девушка, которую я люблю, живет в другой стране, и только Либерман будет твердо стоять на защите "смешанных" семей и "гражданских" браков.

Так вот, дорогой друг. Судя потому, что я сегодня прочитал в этой газетке (на второй странице, открой, если она у Тебя есть), Либерман, которому Ты веришь, уже забыл об одном из своих обещаний, и на переговорах с партией ШАС, отказался от требования о "гражданских" браках.

Ты ведь на него не обидишься? Все ведь понятно! Ему очень надо в правительство, а обещание данное Тебе... Ну, подумаешь... Как говорят в Украине: "Обіцянка - цяцянка".

И мне и Тебе остается только надеяться, что выбранный Тобой список будет не столь принципиальным в сфере безопасности.

С уважением,
Твой друг,
Сергей (Nesna).

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Сны...

Я не помню всего сна... Я помню, то, что было перед пробуждением... Я шел по белому коридору... очень странное здание, с правой стороны от меня чернели окна, за ними - пустота. Сам коридор белый, ярко освещенный. На полу, под одним из окон, сидела знакомая девушка, поджав колени, и я шел по направлению к ней. На другом конце коридора показался черный всадник. Он мчался по коридору, у него на шлеме было что-то, наподобие короны, а лицо обернуто черным платком, оставляя только щель, для глаз. Но глаз я не увидел, такое впечатление, что под шлемом и платком была пустота. Он размахивал булавой, и я понял, что он вот-вот ударит ей девушку, я быстрее побежал к ней, поднял с пола, и оттолкнул в другую сторону, как раз, когда булава уже была занесена над нами. И... проснулся.

(Будем считать, что: из-за того что проснулся, я не увидел как св. Патрик, в последний момент, прикрыл меня щитом)

---

Я живу, в самой лучшей стране мира, в самом красивом ее городе))))

Ну, немного преувеличил с названием поста... Ну, да... немного (совсем малость) нескромно. Я даже знаю, что есть страны, которые немного (почти незаметно) лучше... Что есть города чуть (капельку) красивее, но вы ведь знаете поговорку про "каждую жабу"?)))))

Фотки выставляются по просьбе  Kherat



Автор всех фоток: (с) N. Kriman

---

Да, и еще, на всякий случай...

ЧТОБЫ НИКТО НЕ ВЗДУМАЛ ПОЗДРАВИТЬ МЕНЯ 23-ГО ФЕВРАЛЯ!!!

Обижусь, ибо для меня это не праздник.

(А потом, по вашей вине, на меня упадет балкон)