Бедный Ольмерт...

Он ведь болен... И, кажется, неизлечимо...

newsru.co.il/israel/03dec2007/olmert8007.html

@темы: Израиль, Новости

---

Жизнь движется по кругу...

Опять походы по врачам... Больничные запахи...

Но есть и хорошее в жизни - телефон SONY Ericsson!)))
Шутка)

А где-то далеко, в российской глубинке, победила демократия...
А это уже фантастика...

@темы: За жисть

---

Звернення Синоду УГКЦ до дня СНІДу

Звернення Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
Української Греко-Католицької Церкви
з приводу проблем, пов’язаних з поширення ВІЛ/СНІДу в Україні

Дорогі у Христі,

1 грудня увесь світ відзначає День солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ/СНІД. З цієї нагоди ми, Єпископи УГКЦ, хочемо долучити і свій голос до голосу міжнародної спільноти, щоб відповісти на цю трагедію, яка діткнула людство в останні десятиліття.

Станом на сьогодні у світі живе близько 33,2 мільйони ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Лише у Східній Європі та Центральній Азії таких осіб є аж 1,6 мільйонів, з чого 90% припадає на Росію та Україну.

З великою тривогою ми спостерігаємо, що синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який спричинений вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), — стає дійсністю дедалі більше поширеною у нашій країні, а особливо серед молоді. Згідно офіційної статистики, лише за перші 8 місяців цього року в Україні зареєстровано близько 12 000 нових ВІЛ-інфікованих, що на 15% більше у порівнянні з минулим роком. Серед них — 2 200 становлять діти. За цей самий період в нашій країні зареєстровано понад 3 000 нових захворювань на СНІД, а 1 567 хворих на СНІД померли. В 10 областях України кількість осіб, вражених вірусом, перевищує 90 на 100 тисяч мешканців. Оскільки далеко не всі хворі чи інфіковані є виявлені за посередництвом відповідних аналізів чи тестів, число зареєстрованих випадків, на думку експертів, слід помножити на 5, щоб визначити реальний стан справ у цій ділянці.

«МИЛОСЕРДЯ ПРАГНУ...»

Перед лицем такої гострої з точки зору соціальної, психологічної та душпастирської ситуації ми не можемо залишатися байдужими. Страждання осіб, діткнених вірусом, та їхніх рідних і близьких кличуть про поміч і милосердя.

Життя Господа нашого Ісуса Христа має стати для нас взірцем для підходу та розв’язання проблем пов’язаних з ВІЛ/СНІД. «Як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного» (Ів. 13,34) — заповідає нам Господь. Люди, які страждають від проблем, пов'язаних з ВІЛ/СНІД, через нас повинні відчути лагідний дотик рук Благого та Всемилостивого Бога. Нам слід відкрити в їхніх душах та серцях Христа, який промовляє до нас: «Я був хворий, і ви навідались до Мене» (Мт. 25,36).

Церква Христова тримає широко відкритими свої материнські обійми для всіх втомлених і обтяжених, відкинених і забутих суспільством, важко зранених у душі та на тілі.

Багато з цих людей, переживши особисте навернення, можуть сказати: «У своєму болі, у своєму страху, у своєму відчуженні я відчув присутність Бога, Його силу, любов і підтримку». Таким чином вони самі стають місцем Божого об’явлення, величними пророками Божої любові та цінності й змістовності кожної хвилини життя людини.

Нашим обов'язком є посилена допомога людям, що живуть з ВІЛ/СНІД. Усі ми, як послідовники Христа, можемо нести один одному розраду, втіху, перспективу майбутнього, а також віру та надію на спасіння і життя вічне.

«НЕ СУДІТЬ...»

Згадаймо, що життя Ісуса Христа — це ціла низка зцілень, відпущення гріхів і подолання таврування людей, маргіналізованих чи відкинених публічною опінією. Він часто робить це насамперед через особистий вихід назустріч цим людям, через дотик до їхніх ран, щоб таким чином допровадити їх як до духовного, так і до фізичного та соціального зцілення.

Хоч поширення ВІЛ-інфекції великою мірою — але не завжди (!) — залежить від індивідуальної поведінки та особистого помилкового вибору людини, з іншого боку, воно тісно пов’язане з економічними, соціальними і культурними реаліями сучасного світу. Тому не можна говорити про ВІЛ і СНІД, не беручи до уваги таких важливих суспільних факторів, як безробіття, насильство, алкоголізм, відсутність життєвих перспектив, зокрема для молоді.

Нам слід замінити осуд співчуттям, а страх — надією. Сам Господь своїм життям вчить, що ми не маємо права на звинувачення та осуд, коли звертається до книжників та фарисеїв такими словами: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь» (Ів. 8,7). Церква як Мати і Вчителька приймає кожну особу, яка несе хрест своїх страждань, спричинених недугою, запрошуючи усю людську родину огорнути цих осіб турботою і любов’ю.

«ЧУВАЙТЕ...»

ВІЛ/СНІД — це не проблема поодиноких людей, вона стосується усього суспільства: бідних та багатих, іноземців та громадян України, чоловіків і жінок, людей похилого віку та дітей і молоді, політиків, бізнесменів і робітників, військовослужбовців, віруючих і невіруючих.

Розглядаючи Церкву і суспільство в цілому як одне таїнственне Тіло (пор. 1 Кр. 12,27), мусимо пам'ятати, що захворювання одного члена відгукується стражданням цілого тіла. Люди, що живуть з ВІЛ/СНІД, є частиною нашого суспільства, частиною наших церковних спільнот. Це — великий виклик для нас усіх і заклик до милосердя і чуйності.

А це буття чуйним, за словами світлої пам’яті Папи Івана Павла ІІ, означає передусім — намагатися бути людьми сумління, не вбивати, ані не спотворювати свого сумління, називати по імені добро та зло і не затирати різниці між ними. Бути чуйним, крім того, означає мати серце, чуйне на людську нужду і готове принести поміч і потіху страждаючій особі; іншими словами, чуйність — це діяльна любов ближнього, фундаментальна людська солідарність з тими, хто страждає. Нарешті, бути чуйним — це почуватися відповідальним за ту спадщину, ім’я якої – Батьківщина.

Дорогі у Христі! Єднаймося молитвою з особами, ураженими вірусом чи недугою, з їхніми ближніми, з тими, хто служить їм і супроводжує їх на цьому важкому етапі їхнього життя! Нехай наші людські зусилля підтримує благодать Всемогутнього і люблячого Бога та Його вітцівське благословення, що його призиваємо на усіх Вас!
В імені Синоду Єпископів

+ Любомир

Дано у Львові-Брюховичах, 29 листопада 2007 року

www.ugcc.org.ua/ukr/documents/appeal2007/synod_...

@темы: Церковь, Украина, Новости

---

Що ж це я,
Що ж це я не зумів
Зупинитися вчасно... (с) Океан Ельзи

Адже був би сміливіше, зупинився б...

@темы: За жисть

---

Прочитав у  OlgaWednesday і розплакався...

Чому я так реагую?

Люблю?

Її... Україну...

Всі ці роки задаю собі це болісне питання:

Сьозь, де твоє серце?

@темы: Израиль, Украина

---

Олю, Олю... Якби ти знала, наскільки мені було б легше, якби Ти була тут...

Або, якби я був в Україні...

І знав би я у той час, виїжджаючи, як мені житиметься на Батьківщині без Батьківщини...

@темы: Израиль, Украина, За жисть

---

Я бы выпил, но...

...и это не выход.

Скорее всего, у меня никогда не будет нормальной семьи... да и какой-либо другой... Не умею я строить отношения. Не то говорю, не то делаю...
Завтра поеду в Т-А, надо посетить две конторы, а потом... потом буду шататься до вечера по городу...
Может до чего-то до шатаюсь...

@темы: Работа, За жисть

---

1938- 2007 Я привезу вам мир!

сговор в Мюнхене


сговор в Аннаполисе


если тебе дорог Израиль, повяжи золотистую ленточку на антенну своей машины, вокруг своей руки, пропусти ее через сердце.
Важнее всего на свете - Иерусалим.

(c)  cefa

@темы: Израиль, Новости

---

Сегодня праздник Христа - Царя Вселенной

Проповедь CHRISTUS REGNAT!

с католического портала katolik.ru

Огромная просьба к людям далеким от христианства.
Если Вам не исполнилось 18-ть лет, не читайте текст помещенный ниже.

Проповедь: 4 Царств 5,1-3; Кол 1,12-20; Лк 23, 35-43

Братья и сестры,

Сегодня празднуем Торжество Христа Царя Вселенной. Само торжество было установлено для всей Церкви Папой Пием XI в 1925 году, но христиане испокон веков представляли Христа в трех обликах: как Доброго Пастыря, как Агнца и как Царя Вседержителя. Последнее слово - это славянский перевод греческого термина "Пантократор", и связано с древнейшими иконами Иисуса, которые были изображаемы в древнехристианских базиликах. "Пантократор" можно перевести на современный русский язык как "Владеющий всем". Итак, власть Христа не ограничивается видимым миром людей. Власть Его относится к каждому возможному бытию, к каждой возможной реальности. Говорит об этом св. Павел в Послании Филиппийцам: "Посему и Бог превознес Его и дал Ему имя выше всякого имени, дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних, и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос во славу Бога Отца". (Флп 2:9-11).

Слово ГОСПОДЬ, в последнем из цитируемых предложений, обычно выделяется специальным шрифтом, ибо относится к греческому термину "Кириос", а это, в свою очередь, является греческим переводом еврейского Божьего имени "Иегова". Мы поклоняемся Господу Иисусу Христу, как Царю Вселенной - Вседержителю, именно потому, что Он - Единосущный Отцу, что Он - Един, вместе с Отцом и Святым Духом. Власть Иисуса равносущная власти Отца, Сотворившего всех и вся. Именно поэтому она расширяется на всякое бытие, "Ибо все из Него, Им и к Нему. Ему слава во веки, аминь" (Рим 11:36).

1. Царство

Мы обычно относим Царство, о котором говорит Иисус, к божественной реальности, к общению вместе с Ним во век на небесах. Кстати, сам Иисус говорит об этом многократно, или намекает, что Его Царство не отсюда: "Царство Мое не от мира сего; если бы от мира сего было Царство Мое, то служители Мои подвизались бы за Меня, чтобы Я не был предан Иудеям; но ныне Царство Мое не отсюда", (Ин 18:36).

Также современники Иисуса стали постепенно понимать, что Иисус, говоря о Царстве, не имел в виду узурпации власти ни одного из правящих тогда монархов. Даже распятый вместе с Ним разбойник говорит: "помяни меня, Господи, когда приидешь в Царствие Твое!" (Лк 23:42). Таким образом, разбойник относит встречу в Царстве к жизни вне пространства и времени, после смерти.

Но Иисус вовсе не говорил, что Он не имеет власти над миром сим, хоть и отказывается от земных царств в разговоре с сатаной в пустыне: "и сказал Ему диавол: Тебе дам власть над всеми сими царствами и славу их, ибо она предана мне, и я, кому хочу, даю ее; итак, если Ты поклонишься мне, то все будет Твое. Иисус сказал ему в ответ: отойди от Меня, сатана; написано: Господу Богу твоему поклоняйся, и Ему одному служи". (Лк 4:6-7). Иисус имеет реальную власть над всем и всеми, что многократно показывал, творя чудеса и знамения, доказывая свою власть даже над самой смертью.

2. Подданные

Не знаю, почему христиане часто следуют за совершенно чуждыми им идеями. Принимают много из того, что предлагает мир сей, как будто стесняясь, освобождая все больше и больше места для мира сего, как будто кокетничая с ним, чтобы "соблазнить" мир сей принять Христа за Царя. Ученики Господни не должны вести себя таким образом. Это не мы должны меняться под влиянием мира сего, а наоборот - мир должен отступать перед светом Господним, как сказал Господь: "Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего Небесного" (Мф 5:16). Тем временем мы поверили разным горлопанам, которые говорят, что христианство - это одна из религий, что оно СРАВНИМО с иными религиями, и посему, говорят они, Иисус может быть назван Царем лишь в христианском мире, если христиане соблюдают законы жизни в мире сем. Не будьте же слепы! - на наших глазах мир пытается подчинить себе Христа, сделав Его одним из своих слуг! А мы - послушно уходим в сторону, заигрывая с миром сим, кокетничая с ним! Проснитесь! Христос - это Царь всему сущему, не только людям и ангелам, даже если некоторые люди и некоторые ангелы отвергают Его. В каждом царстве есть люди, трудящиеся для его славы и благополучия, но есть и такие, которые восстают против своей страны. Но это вовсе не изменяет факта, что Царь - это Царь.

Мы получили от Господа задачу, последнюю заповедь, которую Он дал нам, покидая мир сей, перед вознесением на небо. Это проповедь Евангелия всей твари, и крещение людей. Иисус ничего не говорил про "диалог с миром", ни тем паче про подчинение его законам, если они ошибочны. А появляется все больше и больше опасностей. Началось с фронтальной атаки на традиционную семью. Разводы, сожительство, неограниченный ничем блуд никого сегодня не удивляют. Рядовые христиане даже не пытаются уже протестовать. Дальше пошла попытка изменить наши понятия о жизни и смерти, отсюда аборты и практика эвтаназии. Дальше идут атаки на саму природу человека. Мир домогается признать добрыми полноценными и натуральными сексуальные отношения, которые противоречат природе! Кто признает Христа Царем Вселенной и своим Господом, да читает Евангелие и поступает согласно Его учению. У нас нет другой Отчизны, и нет над нами другого Царя, кроме Того, "для Которого все и от Которого все, приводящего многих сынов в славу" (Евр 2:10). Аминь.

MMK

@темы: Церковь, Вера

---

В Україні поминають жертви Голодомору

24 листопада 2007 року в Україні вшановують жертви Голодомору 1932–1933 років. Вперше День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій, який встановив своїм указам № 1644/2005 Президент України Віктор Ющенко, було відзначено у 2005 році.

Цьогорічні поминання розпочалися о 9.00 із панахиди за жертвами Голодомору 1932–33 рр. у Софійському соборі в Києві. Спільне богослужіння провели глави та представники Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви, Римо-Католицької Церкви в Україні, Вірменської Апостольської Церкви та Української Греко-Католицької Церкви. Від УГКЦ учасником молитви був Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах), Єпископ-помічник Київської архиєпархії.

У молитві взяли участь Президент Віктор Ющенко з родиною, Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Іван Плющ , інші високопосадові особи країни, народні депутати, урядовці, керівники судової гілки влади, лідери політичних партій, громадські діячі, очевидці Голодомору.

Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, не зміг особисто взяти участь у цій молитві, адже у ці дні із робочим візитом перебуває у Ватикані, де 24 листопада він є учасником консисторії, тобто урочистої наради всіх членів Колегії кардиналів під головуванням Папи, для введення у сан 23 нових кардиналів. Тому за жертвами Голодомору Глава УГКЦ буде молитися у неділю, 25 листопада 2007 року, у прокатедральному соборі Св. Софії у Римі, де о 10.00 відслужить Архиєрейську Божественну Літургію та панахиду.

Департамент інформації УГКЦ

www.ugcc.org.ua

@темы: Церковь, Украина, Новости

---

Звернення ВРЦіРО з приводу 75-рiччя початку Голодомору в Україні

Дорогі браття і сестри! Співвітчизники!

75 років відділяє нас від однієї з найбільших трагедій в історії України та всього людства – Голодомору 1932-33 рр. Кількість жертв цієї трагедії, яка обчислюється мільйонами, вражає. Ще більше вражає жорстокий і нелюдський спосіб їхнього знищення – штучний голод, спланований та втілений в життя тогочасним більшовицьким керівництвом Радянського Союзу.

Протягом тривалого часу правда про цей злочин ретельно приховувалася. Партійний наказ змусив мовчати істориків. Але ніхто не змусить мовчати народну пам'ять. Ніхто не зможе прибрати безмовних свідків страшного злочину – братські могили жертв Голодомору. Такі могили є майже у всіх селах та містах підрадянської України. Ці могили вимагають від кожного з нас піднести свій голос на захист правди.

Страшна правда полягає в тому, що за наказом державно-партійного керівництва Радянського Союзу за кілька місяців 1932-33 рр. в Україні було заморено голодом більше наших співвітчизників, ніж їх загинуло під час ІІ Світової війни. Жертв останньої ми пам'ятаємо і шануємо. Так само ми повинні вшанувати пам'ять і загиблих від Голодомору.

У кожному місті та селі України має з'явитися пам'ятний знак, який нагадуватиме живим про трагедію Голодомору. Потрібно, щоб науковці ретельно вивчили та оприлюднили всі свідчення і документи, які проливають світло на цю подію. Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні зробити все можливе для того, щоб правда про Голодомор, його причини та наслідки, стала загальновідомою як в Україні, так і за кордоном .

Зло має бути назване злом, злочин – названий злочином. Не може бути жодного виправдання діям тих, хто прирік на жахливу голодну смерть мільйони людей. Тим, хто відбирав останні продукти, хто зі зброєю в руках не давав людям жодної можливості врятуватися, заганяючи їх назад у голодні села. Правда про страшний геноцид українського народу має звучати голосно, бо народ, який не пам'ятає свого минулого, приречений на блукання у пошуках майбутнього.

Ця правда повинна об'єднати український народ. Бо тільки єднання навколо правди допомагає народу переживати найстрашніші етапи свого історичного шляху. Не потрібно шукати помсти, бо злочинці лягли у землю, як і їхні жертви. І тепер для них єдиним справедливим суддею є Бог, який праведно воздасть кожному за його вчинками. Ми закликаємо до усвідомлення страшної правди про Голодомор, бо тільки зрозумівши своє минуле, давши йому належну оцінку, ми зможемо краще зрозуміти й свій шлях у майбутньому.

Пам'ять про спільну трагедію Голодомору 1932-33 рр. об'єднує нас незалежно від національності, віросповідання або політичних переконань. Згадуючи жертв геноциду ми повинні віддати їм належну шану. Ми маємо піднести свою молитву, засвітити свічку пам'яті. Ми просимо у Бога, щоб наша українська земля і наш народ ніколи більше у своїй історії не зазнавали подібних трагедій. І кожен нехай зробить для цього все необхідне. Слово правди про Голодомор та пам'ять про його жертви допоможе нам у цьому.

Закликаємо на всіх вас Боже благословення!

Звернення підписали:

Філарет – Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України; Володимир – Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України; Любомир (Гузар) – Верховний Архієпископ Української Греко-Католицької Церкви, Кардинал; Маркіян Трофим'як – Заступник Голови Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України, Єпископ; Мефодій – Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України; В'ячеслав Нестерук – Голова Всеукраїнського Союзу об'єднань євангельських християн баптистів; Михайло Паночко – Єпископ Церкви християн віри євангельської України; Леонід Падун – Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви; Андрій Гамбург – Президент Синоду Німецької євангелічно-лютеранської церкви України; Василь Райчинець – Голова Союзу вільних церков християн віри євангельської; Яків Дов Блайх – Головний рабин м. Києва та України, Президент Об'єднання іудейських релігійних організацій України; Ахмед Тамім – Муфтій Духовного управління мусульман України; Еміралі Аблаєв – Муфтій Духовного управління мусульман Криму; Григорій Комендант – Президент Українського Біблійного Товариства.

@темы: Церковь, Украина

---

Не забути....

"А душі вірних померлих, хай відпочивають у спокої..."

(c) petrenko.com.ua

@темы: Украина

---

А когда Ваши потомки станут Индиго? »»

---

Поздравляю россиян)

Хорваты вытащили Россию, но вот как Российская сборная покажет себя на чемпионате...

@темы: Россия, Новости

---

Мое жидовское мнение...

Почитал…

Эйфория…

Восхищение…

Всеобщая поддержка…

www.interfax.ru/r/B/themeday1/16.html?id_issue=...

news.ntv.ru/121089/

Вспоминается зал, наполненный сторонниками одного немецкого политика, пришедшего к власти в Германии демократическим путем, в первой половине 20-го века…

www.polit.ru/event/2007/11/21/thanksgod.html

@темы: Россия, Новости

---

Путин.

@темы: Прикольные фотки

---

...все хорошо...

Работы нет уже 20-ть дней. Телефон не работает уже 6-ть дней. Денег нет уже 5-ть дней... Все хорошо... Жизнь продолжается...

@темы: Друзья, За жисть

---

И еще одно из избранного...

Почему мы все так похожи))))

Читаешь про одного, узнаешь другого...

Я вот, только за машины не прятался))) А вопрос... короче, читайте:

diary.ru/~dusha2005/?comments&postid=37788245

@темы: Шутки, Смешные рассказы

---

О Путине!

Тут красивый стих о Путине:

diary.ru/~Rath/?comments&postid=37779251

Наслаждайтесь))))

@темы: Россия, Шутки, Смешные рассказы, Израиль, За жисть

---

"Quod ergo Deus coniunxit, homo non separet!" (Частина друга)

Русский перевод в комментариях

Ще в 2006 році обіцяв продовжити тему, котру починав тут:

diary.ru/~Nesna/?comments&postid=13974603

І те, що написане нижче це просто мої роздуми не прив'язані ні до якого конкретного випадку. Я нікого не збирався образити, переконати, й ін... Це просто мої роздуми... Запам'ятали?

Так отож.

Навіть чисто з людської точки зору, мені важко виправдати розлучення...

Двоє були разом... Один був частиною іншого, і ось... зв'язок рветься...
Це боляче...

Взаємні докори, звинувачення...

Чи можна зупинити розрив? Чи можна запобігти розлученню?

Гадаю, що з Богом можливо все, якщо є бажання двох сторін...

Багато моїх друзів розвелися, та і моя дружина мене покинула...
Дуже часто, коли я питав ініціатора шлюборозлучного процесу про можливість примирення, чув у відповідь фразу: "Він(вона) повинен(на) змінитися!"

А що ти зробив(ла) для того, щоб він(вона) змінився(лася)?!
Ти не відчуваєш свою провину??? Стільки років разом, і раптом: "Я тут не причому!"?
Знову пограємо в стрілочників???

Йдеться не тільки про твою долю, про зміну в сьогоднішньому твоєму житті... Йдеться про Небо!

Добре... Ти розвівся(велася). Але якщо проблема в тобі, то вона в тобі залишиться і далі... Своїм рішенням про розлучення ти заподіюєш біль, якщо не собі, то іншій стороні. Якщо ти не зміниш себе, і вирішиш з'єднати надалі своє життя з іншою людиною, чи не ризикуєш ти наступити на ті ж граблі? Чи не заподієш такий же біль знову, але іншій людині? Чи не заподіють біль вже тобі???

А якщо є дитина?

Думаєш, вона залишиться осторонь? Нічого не зрозуміє?

Я був такою дитиною. На власному досвіді говорю: Дитина все зрозуміє, і з часом про все запитає. Це накладе відбиток на твої відносини з нею, на все життя.

І ще. На мою думку, розлучення має сенс тільки в тому випадку, якщо після нього ти все ще будеш в змозі любити і поважати... СЕБЕ.

Друже,

Тебе кидає дружина? Вона твердо вирішила розвестися?
ПОВАЖАЙ СЕБЕ! НЕ ПОЛИВАЙ ЇЇ ГРЯЗЗЮ! НАМАГАЮЧИСЬ ПРИНИЗИТИ ЇЇ, ТИ ПРИНИЖУЄШ СЕБЕ!

Повір, я через це пройшов...

Виконай роботу над помилками, щоб в майбутньому не потрапити в ту ж халепу.

Жінки не люблять бути "мужиками" в домі. Вони й не повинні бути ними.

Ти повинен навчитися ухвалювати рішення сам, а не звалювати все на жіночі плечі.

Ти – Голова. Господар у хаті. Так повинно було бути... (Здається, цього від тебе бажав Бог)

@темы: Вера, За жисть