По просьбам трудящихся, перевод на русский язык помещен в комментариях.
Кожного разу, коли починаєш щось робити, робиш це не так.
„Земля чутками повниться”, як говорить стара москальська приказка.
Навіть у церкві натрапляєш на чутки, плітки і інше.
Пам'ятається, в старі добрі часи, коли я ще був лідером спільноти у Вінниці Господній, підходили до мене брати і сестри, щоб розповісти про своїх братів і сестр))) щось цікаве:
- Ти знаєш, я вчора бачив Анжелу з Ігорем, і вони... цілувалися у всіх на очах. А ще вчора вона зустрічалася з Андрієм.
- Юрій краде на фабриці фарбу. Всі знають що він католик, а він краде, він псує репутацію нашої спільноти.
- Віка не займається дітьми, вони у неї завжди ходять недоглянуті.
- Ганна вчора була на дискотеці, вона там напилася і до всіх чеплялася.
- Ростік знову побився.
Й інше, інше, інше...
Завжди в таких випадках я говорив: «Ти підійшов(ла) до цього брата (сестрі), ти поговорив(ла) з ним(нею), або відразу прийшов(ла) до мене? Якщо ні, то спочатку йди до нього(неї) а потім приходь до мене. А зараз, я можу сказати, що не почув жодного твого слова»
Книгу «Вікно в Небо» в мене позичили, коли я ще вчився в семінарії. Узяли, і не повернули, але якісь фрагменти з неї залишилися у мене в пам'яті.
Там розповідалося про священика, який нарікав на своїх параф’ян: «Коли я йду в бар проповідувати алкоголікам, вони говорять, що я весь вільний час просиджую у барі з кухлем пива. Коли я йду в публічний будинок, щоб спробувати поговорити з однією з дівчат, вони говорять, що я блудник...»
Закінчилося це тим, що цього священика зігнали з парафії, й прислали нового, «святого» священика й... спільнота померла... (а про те, що трапилося з алкоголіками і повіями, історія умовчує)...
Франк Дефф, одного разу, поліз у вікно публічного будинку, щоб врятувати дівчину, яку там утримували силою..., але про його намір праведні католики дізналися після того, як увесь Дублін став говорити про те, що найправовірнішого ірландця бачили влізаючим до вікна цього „богозавгодного" закладу.
А що говорити про Ісуса?
Цей грішник поганив себе спілкуванням з римськими прибічниками, з тими, що співробітничають з «окупаційним режимом». Він спілкувався з повіями, порушував суботу, і при цьому порівнював себе зі Всевишнім!!! Та як Він смів!!!
Добре бути праведником в очах праведників.
«Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, що в твоїм оці, не відчуваєш? Або, як скажеш своєму братові: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».
Мф. 7, 3-5