я теж маю право на смерть
як кожна порядна людина
коли все летить шкереберть
коли шкереберть не причина
я теж маю право на сон
на снів божевільне намисто
розбити б дурний телефон
я теж маю право
на
вбивство
розбити б себе на слова
і ними заповнити тишу
я думала буду жива -
без тебе ти знаєш не вийшло
(c) Тіана
***
двадцять n-на весна
подивись риби в ріках давно повернули до витоку
подивись мої туфлі ночують носами до півночі
двадцять n-на весна нас обох розбирає на гвинтики
двадцять n-на весна нас обох запізнілістю знівечить
застигають в горлянках тумани блукають подвір’ями
в них кружляють прозорі метелики й звуки металіки
нам пророчить синоптик сніги і прощання – повір йому
нам на шиях вітри позатягують зашморги шаликів
двадцять n-на весна намотає дощі на колеса нам
зацвітуть парасолі в міських квітниках і на вулицях
ми з тобою так довго хворіли двадцятими веснами
наші болі вчорашні під серцем як равлик зіщуляться
вдвох ми плакали десь на забутих дитячих майданчиках
на поламаних гойдалках пили вино з дивним присмаком
якщо вмієш дивитись так важко навчитись не бачити
якщо вмієш літати так важко летіти невисоко
і тому не летиш і не дивишся просто існуючи
мовчки стежиш як рідних колишніх заковтують повені
двадцять n-на весна істерична спокійною буде ще
якщо ми доживемо: сльозливі і львів-інфіковані
(c) Лариса Радченко
www.kmd.org.ua