100% католик
По просьбам трудящихся, перевод на русский язык помещен в комментариях.
Кожного разу, коли починаєш щось робити, робиш це не так.
„Земля чутками повниться”, як говорить стара москальська приказка.
Навіть у церкві натрапляєш на чутки, плітки і інше.
Пам'ятається, в старі добрі часи, коли я ще був лідером спільноти у Вінниці Господній, підходили до мене брати і сестри, щоб розповісти про своїх братів і сестр))) щось цікаве:
- Ти знаєш, я вчора бачив Анжелу з Ігорем, і вони... цілувалися у всіх на очах. А ще вчора вона зустрічалася з Андрієм.
- Юрій краде на фабриці фарбу. Всі знають що він католик, а він краде, він псує репутацію нашої спільноти.
- Віка не займається дітьми, вони у неї завжди ходять недоглянуті.
- Ганна вчора була на дискотеці, вона там напилася і до всіх чеплялася.
- Ростік знову побився.
Й інше, інше, інше...
Завжди в таких випадках я говорив: «Ти підійшов(ла) до цього брата (сестрі), ти поговорив(ла) з ним(нею), або відразу прийшов(ла) до мене? Якщо ні, то спочатку йди до нього(неї) а потім приходь до мене. А зараз, я можу сказати, що не почув жодного твого слова»
Книгу «Вікно в Небо» в мене позичили, коли я ще вчився в семінарії. Узяли, і не повернули, але якісь фрагменти з неї залишилися у мене в пам'яті.
Там розповідалося про священика, який нарікав на своїх параф’ян: «Коли я йду в бар проповідувати алкоголікам, вони говорять, що я весь вільний час просиджую у барі з кухлем пива. Коли я йду в публічний будинок, щоб спробувати поговорити з однією з дівчат, вони говорять, що я блудник...»
Закінчилося це тим, що цього священика зігнали з парафії, й прислали нового, «святого» священика й... спільнота померла... (а про те, що трапилося з алкоголіками і повіями, історія умовчує)...
Франк Дефф, одного разу, поліз у вікно публічного будинку, щоб врятувати дівчину, яку там утримували силою..., але про його намір праведні католики дізналися після того, як увесь Дублін став говорити про те, що найправовірнішого ірландця бачили влізаючим до вікна цього „богозавгодного" закладу.
А що говорити про Ісуса?
Цей грішник поганив себе спілкуванням з римськими прибічниками, з тими, що співробітничають з «окупаційним режимом». Він спілкувався з повіями, порушував суботу, і при цьому порівнював себе зі Всевишнім!!! Та як Він смів!!!
Добре бути праведником в очах праведників.
«Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, що в твоїм оці, не відчуваєш? Або, як скажеш своєму братові: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».
Мф. 7, 3-5
Кожного разу, коли починаєш щось робити, робиш це не так.
„Земля чутками повниться”, як говорить стара москальська приказка.
Навіть у церкві натрапляєш на чутки, плітки і інше.
Пам'ятається, в старі добрі часи, коли я ще був лідером спільноти у Вінниці Господній, підходили до мене брати і сестри, щоб розповісти про своїх братів і сестр))) щось цікаве:
- Ти знаєш, я вчора бачив Анжелу з Ігорем, і вони... цілувалися у всіх на очах. А ще вчора вона зустрічалася з Андрієм.
- Юрій краде на фабриці фарбу. Всі знають що він католик, а він краде, він псує репутацію нашої спільноти.
- Віка не займається дітьми, вони у неї завжди ходять недоглянуті.
- Ганна вчора була на дискотеці, вона там напилася і до всіх чеплялася.
- Ростік знову побився.
Й інше, інше, інше...
Завжди в таких випадках я говорив: «Ти підійшов(ла) до цього брата (сестрі), ти поговорив(ла) з ним(нею), або відразу прийшов(ла) до мене? Якщо ні, то спочатку йди до нього(неї) а потім приходь до мене. А зараз, я можу сказати, що не почув жодного твого слова»
Книгу «Вікно в Небо» в мене позичили, коли я ще вчився в семінарії. Узяли, і не повернули, але якісь фрагменти з неї залишилися у мене в пам'яті.
Там розповідалося про священика, який нарікав на своїх параф’ян: «Коли я йду в бар проповідувати алкоголікам, вони говорять, що я весь вільний час просиджую у барі з кухлем пива. Коли я йду в публічний будинок, щоб спробувати поговорити з однією з дівчат, вони говорять, що я блудник...»
Закінчилося це тим, що цього священика зігнали з парафії, й прислали нового, «святого» священика й... спільнота померла... (а про те, що трапилося з алкоголіками і повіями, історія умовчує)...
Франк Дефф, одного разу, поліз у вікно публічного будинку, щоб врятувати дівчину, яку там утримували силою..., але про його намір праведні католики дізналися після того, як увесь Дублін став говорити про те, що найправовірнішого ірландця бачили влізаючим до вікна цього „богозавгодного" закладу.
А що говорити про Ісуса?
Цей грішник поганив себе спілкуванням з римськими прибічниками, з тими, що співробітничають з «окупаційним режимом». Він спілкувався з повіями, порушував суботу, і при цьому порівнював себе зі Всевишнім!!! Та як Він смів!!!
Добре бути праведником в очах праведників.
«Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, що в твоїм оці, не відчуваєш? Або, як скажеш своєму братові: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».
Мф. 7, 3-5
-
-
01.08.2007 в 18:57Думаю, что дело даже не в сплетнях. Самое страшное, что некий человек не боится допустить в
своих мыслях осуждение к брату. Ведь его осуждение убивает его душу и больше ничью! Более
того, высказывая осуждающую мысль кому либо сей брат становится также соблазняющим для
собеседника.
Можно утешить себя тем, что церковь без сплетен - неполноценная церковь, ибо невозможно не
прийти соблазнам. А так же тем, что все, которые что-то осуждающее говорят за глаза -
говорят себе же в осуждение. Таковым можно только посочувствовать. Даже молиться о них не
хочу!
Как правило, в этой ситуации беспокоит только личная мотивация грешника. То, что я грешен -
вне сомнения. Но насколько? Мера греха важна, конечно не для Бога, но для меня. Иными
словами, для меня важно знать, насколько я увяз в конкретном грехе. Насколько я могу с ним
бороться. Трудно объективно оценить это, вот и слушаем мы гипертрофированные сплетни о
себе, да устрашаемся безмерно. И тут дьявол не дремлет, подкинет самоосуждение, да
самобичевание.
Как разложить эту серую муть на четкий спектр? Как разделить происходящее на ясные понятия?
Писание не оставляет двусмысленностей:
- Не суди и не судим будешь.
- Кто без греха - первый брось камень.
Нигде не написано, что нужно обсудить свои подозрения о ком-то с кем-то. Максимум -
упрекнуть брата лично и помолиться за него, если согрешение на лицо. Если брат не видит в
себе греха, то пусть боится тот, кто видит.
В конце концов, каждый ответит за себя.
Вопрос к сплетникам: По каким критериям оценивается грех?
Если критерий типа "вас видели вместе", то скорее беги и молись, чтобы лучше твои глаза
закрылись, чем ты впал в осуждение!
(продолжение в следующем посте)
-
-
01.08.2007 в 18:58пор не знал бы как мне жить! Ведь Писание я не читаю, не молюсь, на служения хожу через
раз, проповеди одним ухом слушаю. А вот сплетни - прекрасный стимул задуматься над происходящим. Если бы не ваша богатая фантазия, дорогие сплетники, я бы не просыпался в холодном поту от кошмаров с моим участием. Если бы не красочные описания чужих прегрешений, вам бы вообще не о чем было поговорить. Какое оживление вносит свежая сплетня в ваш опостылевший самоправедный мирок!
Лично меня не раз видели с разными девушками. И до свадьбы, и после. Могу представить,
какие слухи до меня не дошли, если то, что дошло, заставило меня взять пост. Жаль, что
видевшие ни разу не приблизились и не предложили поучаствовать в наших беседах. А почему?
Их обличают собственные мысли! Человек, увидевший что-то подозрительное, делает вывод
только из собственного опыта. То есть так, как если бы он сам был на месте подозреваемого:
"Если у меня будут мысли греховными, когда я наедине с девушкой, то как же может быть иначе
у другого?"
Никчемный слабак! Ты даже слова не можешь контролировать, а что говорить о мыслях?! Тебе
проще подойти к женщине и упрекнуть ее за вольную одежду, чем взять в руки собственные
мерзкие мыслишки! Ну конечно! Ведь твою внутреннюю борьбу с грехом никто не увидит, а тут
ты зарисуешься как борец за праведность. Истинно говорю тебе - ты сейчас получаешь награду
своему тщеславию!
Извините, размахался тут кулаками... Только вижу, что впустую. Кто же себя сплетником добровольно назовет и под мой кулак свою физиономию подставит?
Эдибо
-
-
02.08.2007 в 03:15tef
-
-
02.08.2007 в 11:22Земля слухами полнится, как говорит старая русская поговорка…
Даже в церкви наталкиваешься на слухи, сплетни и прочее.
Помнится, в старые добрые времена, когда я еще был лидером общины в Виннице Господней, подходили ко мне братья и сестры, чтобы рассказать о своих братьях и сестрах что-то интересненькое:
- Ты знаешь, я вчера видел Анжелу с Игорем, и они… целовались у всех на глазах… А еще вчера она встречалась с Андреем…
- Юра крадет на работе краску. Все знают что он католик, а он ворует, он портит репутацию нашей общины…
- Вика не занимается детьми, они у нее всегда ходят неухоженные…
- Аня вчера была на дискотеке, она там напилась и ко всем приставала…
- Ростик снова подрался…
И прочее, прочее, прочее…
Всегда в таких случаях я говорил: «Ты подошел(а) к этому брату (сестре), ты поговорил(а) с ним(ней), или сразу пришел(а) ко мне? Если нет, то вначале иди к нему(ней) а потом приходи ко мне. А сейчас, я могу сказать, что не услышал ни одного твоего слова»
Книгу «Окно в Небо» у меня взяли почитать, когда я еще учился в семинарии… Взяли, и не вернули, но какие-то фрагменты из нее остались у меня в памяти.
Там рассказывалось о священнике, который сетовал на своих прихожан: «Когда я иду в бар проповедовать алкоголикам, они говорят, что я все свободное время просиживаю в баре с кружкой пива. Когда я иду в публичный дом, чтобы попытаться поговорить с одной из девушек, они говорят, что я прелюбодей…»
Закончилось это тем, что этого священника согнали с прихода, и прислали нового, «святого» священника и… община умерла… (а о том, что случилось с алкоголиками и проститутками, история умалчивает).
Франк Дефф, однажды, полез в окно публичного дома, чтобы спасти девушку, которую там удерживали силой…, но о его намерении праведные католики узнали после того, как весь Дублин стал говорить о том, что самого правоверного ирландца видели влезающим в окно этого «богоугодного» заведения…
А что говорить об Иисусе?
Этот грешник осквернял себя общением с римскими приспешниками, с лицами сотрудничающими с «оккупационным режимом». Он общался с проститутками, нарушал субботу, и при этом сравнивал себя с Всевышним!!! Да как Он смел!!!
Хорошо быть праведникам в глазах праведников…
«Не судите, да не судимы будете, ибо каким судом судите, [таким] будете судимы; и какою мерою мерите, [такою] и вам будут мерить. И что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь? Или как скажешь брату твоему: "Дай я выну сучок из глаза твоего", а вот, в твоем глазе бревно? Лицимер! вынь прежде бревно из твоего глаза и тогда увидишь, [как] вынуть сучок из глаза брата твоего».
Мф. 7, 3-5
-
-
17.08.2007 в 09:30tef