100% католик
Коротка історія
читать дальшеУже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день єврейської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Христової смерті були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежувався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою.
У ІІІ столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем. При кінці ІІІ століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею , щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).
Хоч говоримо про 40-денний піст, але у Східній Церкві він триває тільки 36 з половиною днів. Сім тижнів посту без субот і неділь — це 35 днів. До цього числа треба ще додати Велику суботу і половину ночі перед празником Пасхи, що також уважається посним, і тоді наша 40-ця матиме 36 і пів дня, що становить одну десяту цілого року.
Латинська Церква має 6-тижневий піст, бо вона й суботу зачисляє до посних днів, тобто у практиці й на Заході 40-ця мала тільки 36 днів. Та щоб мати повних 40 днів посту, латинська Церква в VII сторіччі додала ще чотири дні на початку посту. Тому Захід починає тепер свій піст у т. зв. "Попільну середу", тобто в середу нашого першого тижня посту.
Число 40, як числа 3, 7 і 9, з давніх-давен мало символічне значення. Тому воно ввійшло і до передпасхального посту радше в символічному, аніж буквальному значенні. У Старому Завіті читаємо про 40 днів потопу (Бут. 7, 4), про 40-літню мандрівку Ізраїля пустинею (Чис. 14, 33), про 40-денний піст Мойсея, поки він дістав від Бога таблиці закону (Вих. 34, 28), про 40-денну подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Цар. 19, 8). У Новому Завіті святе Євангеліє говорить, що 40-го дня Йосиф і Марія принесли Дитятко-Ісуса до святині, про 40-денний піст Ісуса Христа в пустині (Мт. 4, 2), про 40-денне перебування Його на землі після свого воскресення (Ді. 1, 2).
Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, і хоч після Другого Ватиканського Собору прийшло значне злагіднення всіх постів взагалі включно з Великим постом, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов'язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту.
Проповідь
читать дальше Сьогодні починається Великий піст. Піст – це покути і омертвлення за наші гріхи і через піст відвертаємо Божий гнів, шукаємо Його милосердя. Піст триває 40 днів, в пам'ять про сорокаденний піст Ісуса Христа в пустелі. Називається він Великим тому, що найдовший зі всіх постів і найважливіший, бо приготовляє пас до гідного святкування Воскресіння Христового.
Латинники мають дуже гарний звичай. В них піст розпочинається в середу. В той день всі люди приходять до церкви, клякають перед престолом, а священик попелом з пальмових галузок, з Квітної неділі, робить знак хреста кожному на чолі, кажучи: «Моменто Гомо - пам'ятай чоловіче, що ти порох, і в порох повернеш».
Люди замало думають. Чоловік так тяжко робить на ті гроші, що губить рівновагу. Живе, наче ніколи б не мав умерти. Нічого не має на думці – тільки гроші, гроші, чим більше заробити, і мати «гуд тайм», і гарно забавитися. Чи не правда? Дуріють за грішми. Не раз тільки чую: «О, мій чоловік багато заробляє, і ми все ходимо на різні забави». Це все. Більше нічого! Схаменіться люди! Чи на то нас Бог створив? Ви втратили рівновагу, все перекрутили. Трохи застановись і думай! Пам'ятай, що ти порох і в порох повернешся... Чому забуваєш про це, а живеш, щоб тільки догодити тілу і пристрастям, та ж твоє тіло в короткім часі згниє, умре. Спам'ятайся! Для чого Всевишній тебе сотворив – для Себе, для Неба! По смерті починається вічність, життя без кінця в Небі або в пеклі – але жити будеш! Нас чекає суд. Всемогутній, Всевидячий Бог буде судити твоє кожне діло, кожну думку, кожне слово... Спам'ятайся, трохи подумай над тим, в якому стані твоя душа.
Нехай кожен загляне у свою душу. Що він там побачить – душу, обтяжену гріхами. Тіло – пещене забавами. Волю – ослаблену, яка піддається пристрастям і похотям тіла... Як вам здається? Чи ви відважилися б встати сьогодні перед Богом на суд? А як би вас Бог сьогодні покликав на суд, який на вашу думку, був би Його засуд над вами? Небо чи пекло? А, навіть, якби спаслися, як довго, думаєте ви, вам прийдеться терпіти в чистилищі за ваші гріхи? Бо за кожен гріх мусиш відпокутувати тут, як ні, то в чистилищі. Ось чому Свята Церква встановила піст, щоб відпокутувати за наші гріхи, щоб скоротити терпіння, що нас чекають в чистилищі, а тут набагато легше за них спокутувати... Як тільки Господь Бог побачить, що ви дійсно жалієте за свої гріхи, то відразу відверне свій гнів. Молитвою, постом, щирим покаянням відвернемо Божий гнів. Скріпіть свою волю постом. Зрозумійте, як то легко впасти, коли наша воля чим раз слабне і чим раз стає тяжче стриматись від гріха... Покутуйте, скріпляйте волю. Коли спокуса надійде, щоб ви могли сказати: ні! Відверніться від гріха. Застановіться над вічними правдами. Здорово думайте! Хай розум керує тілом.
Ми дотримуємося посту не тому, що це гарний звичай, але тому, що Христос сказав: «Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі такі» (Лк. 13.3). Ось чому відбуваємо піст, щоб спасти душу. Хто не буде каятись в цьому житті, втратить душу навіки. Ось що каже нам Христос! Декотрі кажуть: бачу, що треба покаятися у гріхах, признаю рацію, отже, обіцяю, що на наступний місяць піду до сповіді... Потім ще за місяць... Кожен раз все відкладає покуту... Свята Церква каже: «Всі люди на світі: єпископи, священики, діти, дорослі, всі, всі люди від сьогодні і протягом сорока днів разом будуть постити і каятися за гріхи і Бога перепрошувати». Тут вже нема відкладання. Всі, цілий світ разом буде заховувати піст.
Часто чути: постити не люблю, той чоловік щасливий, що до церкви не ходить і не мусить постити. Усі мусять постити, хто тільки людина. У мене був пес, та той не постив, але якраз тому, що був пес, а не людина!
«Отче, - не раз чую, - кажете не гуляти, не пити, ну то як забавимося?» Якраз тому, що піст, не є час на забаву, а на покаяння і роздуми. Не раз керівник на роботі вам каже щось зробити, а ви собі думаєте: добре йому говорити: «Роби», а чому сам не робить? Христос не вимагає від нас того, що Сам не робив! Сам Христос постив, і сильно постив сорок днів, поки сказав: ідіть Моїми слідами!
Переїдання, пиятика, розпуста – відвертають людей від Бога. Вони займають перше місце в декотрих людей, а не Бог. Цілком все перемішали, але це можна поправити. Те що відвернуло нас від Бога, знищмо постом.
Декотрі кажуть: Отче, написано: «Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а те, що виходить з уст, те сквернить чоловіка» (Мт. 15.11). Отже, не треба постити, можна їсти, що хочеш і коли хочеш... Це дійсно думка фарисея. Такі люди не будуть читати Святого Письма, щоб змінитися, поправити своє життя, щоб жити, як вимагає Бог. Ні, але будуть вишукувати такі цитати зі Святого Письма, що зможуть перекрутити так, щоб не піти на Службу Божу, щоб виправдати своє грішне, ліниве життя. Так написано у Святім Письмі. Але тоді Христос не говорив про піст! Христос виступав проти фарисейства у пості, показового посту! Фарисеї, як постили, то не вмивалися, посипали голову попелом, йшли на ярмарок, молилися вголос, щоб люди бачили, як постять строго. Христос цього не хотів. Але каже Христос: «А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям» (Мт. 6.17-18). Христос хоче, щоб ми постили! Навіть диявол брав речення (цитати) із Святого Письма, щоб спокушати Христа. І те, що чорт говорив, дійсно є у Святому Письмі. Нехай люди не перекручують Святого Письма, як то їм до вподоби. От які наслідки, коли люди кажуть, що я можу сам читати Святе Письмо і тлумачити, і не потребую, щоб Церква мені пояснювала. «І пояснюють собі на погибель», — говорить святий Петро (Пор. 2 Пт. 2.1-2). Ми кажемо: ні! Не ми, але Свята Церква, встановлена Ним, є голосом Божим, пояснює нам Святе Письмо.
Піст не є нічим новим. Сказав Бог Адамові, щоб не їсти з забороненого дерева. Це був піст. Всевишній погрозив Ніневії, що знищить те славне місто, коли не покаються і не будуть покутувати. На ті слова цар проголосив загальний піст по цілій державі, сам постив дуже сильно. Він і люди. Навіть худобі не давали їсти. І Всевишній відвернув свій гнів і їх не покарав. А Содому і Гомору, що не хотіли покутувати, Всевишній спалив вогнем з неба! Святий Іван Хреститель постив в пустелі, їв саранчу і дикий мед. Сам Христос постив сорок днів і ночей. Що люди собі думають, що вони ліпші за Ісуса Христа! ? Він потребував постити, а ви ні! Цікаво, що зараз по пості до Ісуса прийшов диявол і словами Святого Письма, намовляє Його до гріха. Ось як диявол боїться посту.
Що в пості робити, як покутувати? Перш за все до церкви ходити щонеділі. Стриматись від м'ясної їжі, бодай у середу і п'ятницю. На Великопосні молитви учащати з родиною. Перед і після їжі молитися, дякувати Богу за Його доброту. І зробити добровільні жертви: стриматися від куріння, алкоголю, телевізії. Хай це робить ціла родина.
Пам'ятаймо слова Спасителя: «Покайтесь, бо всі так само загинете» (Пор. Лк. 13.3). Амінь.
(с) УГКЦ
читать дальшеУже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день єврейської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Христової смерті були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежувався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою.
У ІІІ столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем. При кінці ІІІ століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею , щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).
Хоч говоримо про 40-денний піст, але у Східній Церкві він триває тільки 36 з половиною днів. Сім тижнів посту без субот і неділь — це 35 днів. До цього числа треба ще додати Велику суботу і половину ночі перед празником Пасхи, що також уважається посним, і тоді наша 40-ця матиме 36 і пів дня, що становить одну десяту цілого року.
Латинська Церква має 6-тижневий піст, бо вона й суботу зачисляє до посних днів, тобто у практиці й на Заході 40-ця мала тільки 36 днів. Та щоб мати повних 40 днів посту, латинська Церква в VII сторіччі додала ще чотири дні на початку посту. Тому Захід починає тепер свій піст у т. зв. "Попільну середу", тобто в середу нашого першого тижня посту.
Число 40, як числа 3, 7 і 9, з давніх-давен мало символічне значення. Тому воно ввійшло і до передпасхального посту радше в символічному, аніж буквальному значенні. У Старому Завіті читаємо про 40 днів потопу (Бут. 7, 4), про 40-літню мандрівку Ізраїля пустинею (Чис. 14, 33), про 40-денний піст Мойсея, поки він дістав від Бога таблиці закону (Вих. 34, 28), про 40-денну подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Цар. 19, 8). У Новому Завіті святе Євангеліє говорить, що 40-го дня Йосиф і Марія принесли Дитятко-Ісуса до святині, про 40-денний піст Ісуса Христа в пустині (Мт. 4, 2), про 40-денне перебування Його на землі після свого воскресення (Ді. 1, 2).
Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, і хоч після Другого Ватиканського Собору прийшло значне злагіднення всіх постів взагалі включно з Великим постом, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов'язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту.
Проповідь
читать дальше Сьогодні починається Великий піст. Піст – це покути і омертвлення за наші гріхи і через піст відвертаємо Божий гнів, шукаємо Його милосердя. Піст триває 40 днів, в пам'ять про сорокаденний піст Ісуса Христа в пустелі. Називається він Великим тому, що найдовший зі всіх постів і найважливіший, бо приготовляє пас до гідного святкування Воскресіння Христового.
Латинники мають дуже гарний звичай. В них піст розпочинається в середу. В той день всі люди приходять до церкви, клякають перед престолом, а священик попелом з пальмових галузок, з Квітної неділі, робить знак хреста кожному на чолі, кажучи: «Моменто Гомо - пам'ятай чоловіче, що ти порох, і в порох повернеш».
Люди замало думають. Чоловік так тяжко робить на ті гроші, що губить рівновагу. Живе, наче ніколи б не мав умерти. Нічого не має на думці – тільки гроші, гроші, чим більше заробити, і мати «гуд тайм», і гарно забавитися. Чи не правда? Дуріють за грішми. Не раз тільки чую: «О, мій чоловік багато заробляє, і ми все ходимо на різні забави». Це все. Більше нічого! Схаменіться люди! Чи на то нас Бог створив? Ви втратили рівновагу, все перекрутили. Трохи застановись і думай! Пам'ятай, що ти порох і в порох повернешся... Чому забуваєш про це, а живеш, щоб тільки догодити тілу і пристрастям, та ж твоє тіло в короткім часі згниє, умре. Спам'ятайся! Для чого Всевишній тебе сотворив – для Себе, для Неба! По смерті починається вічність, життя без кінця в Небі або в пеклі – але жити будеш! Нас чекає суд. Всемогутній, Всевидячий Бог буде судити твоє кожне діло, кожну думку, кожне слово... Спам'ятайся, трохи подумай над тим, в якому стані твоя душа.
Нехай кожен загляне у свою душу. Що він там побачить – душу, обтяжену гріхами. Тіло – пещене забавами. Волю – ослаблену, яка піддається пристрастям і похотям тіла... Як вам здається? Чи ви відважилися б встати сьогодні перед Богом на суд? А як би вас Бог сьогодні покликав на суд, який на вашу думку, був би Його засуд над вами? Небо чи пекло? А, навіть, якби спаслися, як довго, думаєте ви, вам прийдеться терпіти в чистилищі за ваші гріхи? Бо за кожен гріх мусиш відпокутувати тут, як ні, то в чистилищі. Ось чому Свята Церква встановила піст, щоб відпокутувати за наші гріхи, щоб скоротити терпіння, що нас чекають в чистилищі, а тут набагато легше за них спокутувати... Як тільки Господь Бог побачить, що ви дійсно жалієте за свої гріхи, то відразу відверне свій гнів. Молитвою, постом, щирим покаянням відвернемо Божий гнів. Скріпіть свою волю постом. Зрозумійте, як то легко впасти, коли наша воля чим раз слабне і чим раз стає тяжче стриматись від гріха... Покутуйте, скріпляйте волю. Коли спокуса надійде, щоб ви могли сказати: ні! Відверніться від гріха. Застановіться над вічними правдами. Здорово думайте! Хай розум керує тілом.
Ми дотримуємося посту не тому, що це гарний звичай, але тому, що Христос сказав: «Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі такі» (Лк. 13.3). Ось чому відбуваємо піст, щоб спасти душу. Хто не буде каятись в цьому житті, втратить душу навіки. Ось що каже нам Христос! Декотрі кажуть: бачу, що треба покаятися у гріхах, признаю рацію, отже, обіцяю, що на наступний місяць піду до сповіді... Потім ще за місяць... Кожен раз все відкладає покуту... Свята Церква каже: «Всі люди на світі: єпископи, священики, діти, дорослі, всі, всі люди від сьогодні і протягом сорока днів разом будуть постити і каятися за гріхи і Бога перепрошувати». Тут вже нема відкладання. Всі, цілий світ разом буде заховувати піст.
Часто чути: постити не люблю, той чоловік щасливий, що до церкви не ходить і не мусить постити. Усі мусять постити, хто тільки людина. У мене був пес, та той не постив, але якраз тому, що був пес, а не людина!
«Отче, - не раз чую, - кажете не гуляти, не пити, ну то як забавимося?» Якраз тому, що піст, не є час на забаву, а на покаяння і роздуми. Не раз керівник на роботі вам каже щось зробити, а ви собі думаєте: добре йому говорити: «Роби», а чому сам не робить? Христос не вимагає від нас того, що Сам не робив! Сам Христос постив, і сильно постив сорок днів, поки сказав: ідіть Моїми слідами!
Переїдання, пиятика, розпуста – відвертають людей від Бога. Вони займають перше місце в декотрих людей, а не Бог. Цілком все перемішали, але це можна поправити. Те що відвернуло нас від Бога, знищмо постом.
Декотрі кажуть: Отче, написано: «Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а те, що виходить з уст, те сквернить чоловіка» (Мт. 15.11). Отже, не треба постити, можна їсти, що хочеш і коли хочеш... Це дійсно думка фарисея. Такі люди не будуть читати Святого Письма, щоб змінитися, поправити своє життя, щоб жити, як вимагає Бог. Ні, але будуть вишукувати такі цитати зі Святого Письма, що зможуть перекрутити так, щоб не піти на Службу Божу, щоб виправдати своє грішне, ліниве життя. Так написано у Святім Письмі. Але тоді Христос не говорив про піст! Христос виступав проти фарисейства у пості, показового посту! Фарисеї, як постили, то не вмивалися, посипали голову попелом, йшли на ярмарок, молилися вголос, щоб люди бачили, як постять строго. Христос цього не хотів. Але каже Христос: «А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям» (Мт. 6.17-18). Христос хоче, щоб ми постили! Навіть диявол брав речення (цитати) із Святого Письма, щоб спокушати Христа. І те, що чорт говорив, дійсно є у Святому Письмі. Нехай люди не перекручують Святого Письма, як то їм до вподоби. От які наслідки, коли люди кажуть, що я можу сам читати Святе Письмо і тлумачити, і не потребую, щоб Церква мені пояснювала. «І пояснюють собі на погибель», — говорить святий Петро (Пор. 2 Пт. 2.1-2). Ми кажемо: ні! Не ми, але Свята Церква, встановлена Ним, є голосом Божим, пояснює нам Святе Письмо.
Піст не є нічим новим. Сказав Бог Адамові, щоб не їсти з забороненого дерева. Це був піст. Всевишній погрозив Ніневії, що знищить те славне місто, коли не покаються і не будуть покутувати. На ті слова цар проголосив загальний піст по цілій державі, сам постив дуже сильно. Він і люди. Навіть худобі не давали їсти. І Всевишній відвернув свій гнів і їх не покарав. А Содому і Гомору, що не хотіли покутувати, Всевишній спалив вогнем з неба! Святий Іван Хреститель постив в пустелі, їв саранчу і дикий мед. Сам Христос постив сорок днів і ночей. Що люди собі думають, що вони ліпші за Ісуса Христа! ? Він потребував постити, а ви ні! Цікаво, що зараз по пості до Ісуса прийшов диявол і словами Святого Письма, намовляє Його до гріха. Ось як диявол боїться посту.
Що в пості робити, як покутувати? Перш за все до церкви ходити щонеділі. Стриматись від м'ясної їжі, бодай у середу і п'ятницю. На Великопосні молитви учащати з родиною. Перед і після їжі молитися, дякувати Богу за Його доброту. І зробити добровільні жертви: стриматися від куріння, алкоголю, телевізії. Хай це робить ціла родина.
Пам'ятаймо слова Спасителя: «Покайтесь, бо всі так само загинете» (Пор. Лк. 13.3). Амінь.
о. Василь Анин
"Сівач", березень 2009 Ч. 3 (114) рік 11
"Сівач", березень 2009 Ч. 3 (114) рік 11
(с) УГКЦ